Андрусівське перемир’я – коротко

Андрусівське перемир’я – перемир’я, підписане між Річчю Посполитою та Московією 30 січня (9 лютого) 1667 року в селі Андрусово під Смоленськом, що діяло до червня 1680 року. Згідно з його умовами припинялася польсько-московська війна 1654-67 років. Лівобережна Україна, Сіверська земля (включно з Черніговом і Стародубом) та Смоленськ залишалися під контролем Московії, тоді як Правобережна Україна і Білорусь, включно з Вітебськом, Полоцьком і Двінськом, залишалися у складі Речі Посполитої. Речі Посполитої. Київ на Правобережжі був переданий Московії на два роки, після чого він мав повернутися до Польщі (Московія так і не виконала цього положення). Запорозька Січ переходила під спільну юрисдикцію Польщі та Московії, які мали захищати Україну від татарських набігів. Положення перемир’я були згодом підтверджені Вічним миром 1686 року. Оскільки перемир’я було укладено без участі України і фактично означало поділ Гетьманщини по Дніпру, воно викликало спротив в українському суспільстві, що вилився у повстання на чолі з гетьманом Іваном Брюховецьким.