Астраханське козацьке військо. Історію свою військо починає з 1750 року, відтоді, як Астраханську козацьку команду (див.) було переформовано на Астраханський козацький кінний полк чисельністю в 500 шабель. В 1776 до Астраханського полку були приєднані Волзьке козацьке військо, терські та сімейні козаки, Гребенське військо і Моздоцький козацький полк. Відтак було проголошено створення Астраханського козацького війська, станиці якого розташовувалися в Астраханській, Саратовській та Самарській губерніях. Наступного року до нього було приєднано і Хоперський козацький полк, а в 1784 у військо влилися єнотаївські козаки, що служили на Царицинській лінії. Останнє приєднання до війська відбулося 5 квітня 1786, коли воно поповнилося Чорноярською та Красноярською козацькими командами. А вже 11 квітня цього ж року військо було розформоване. Від нього були відокремлені гребенські, терські, сімейні, хоперські та волзькі козаки. Всі вони були перетворені на підрозділи поселенців Кавказької козацької лінії. Окремо почав існувати і Моздоцький козацький полк. І лише в лютому 1799 надійшов наказ про переформування залишків Астраханського війська на Астраханський козацький полк. Ще через два роки до цього полку приєднані Царицинська, Саратовська і Камишинська козацькі команди. В січні 1804 до полку приєднано 400 козаків, котрі проживали в трьох станицях Царицинської лінії: Олександрівні, Пичужинці та Дубівці. В травні 1817 знову утворено Астраханське козацьке військо, котре цього разу складалося з трьох полків та козацької кінно-артилерійської півроти. В листопаді того ж року, полкам війська вручено З прапори. В червні 1839 затверджено «Положення про склад полків Астраханського козацького війська», а в червні 1868 — нове «Положення про Астраханське козацьке військо». Знадобилося ще кілька років, щоб в 1872 було затверджено й «Положення про військову повинність Астраханського козацького війська». Наприкінці 1890 запроваджено «День війська» — ним стало 19 серпня. А в 1906 сформовано Гвардійський взвод Астраханських козаків, який увійшов до складу Третьої зведеної сотні Лейб-гвардії Зведено-Козацького полку.
З 1722 підрозділи війська несли службу на Царицинській прикордонній лінії, з 1808 «службу нагляду в Великій Букеєвській Орді». З 1812 по 1815 частина астраханських козаків воювала проти Наполеона у складі двох калмицьких полків. Крім того, одна сотня полку увійшла до складу корпусу, який з1813по1816 діяв на території Персії. Допомагали астраханські козаки і козакам терським та кубанським. З 1823 по 1831 один з полків постійно перебував на Північному Кавказі. Щоб підтримувати належну військову виучку, з 1862 по 1865 одну сотню щорічно посилали на Кавказ, для участі в боях і для вивчення тактики бою. Другий і Третій полки Астраханського війська брали участь в Турецькій війні (1877), де особливо відзначилися в битвах під Гассан-Калою, Аладжем, Деве-Бойну і при штурмі Карса. Під час революційних подій в Росії, все військо було мобілізоване для підтримання порядку. У часи Громадянської війни в Росії (1917-22) астраханські козаки брали участь у боях, як на боці «червоних», так і на боці «білих». Після утвердження в Росії радянської влади. Астраханське козацьке військо було ліквідоване разом з іншими козацькими військами, проте після розпаду (в 1991) Радянського Союзу, почався процес відродження Астраханського козацтва.