Мальовничі руїни цього храму стали загальновизнаним символом Херсонеса. А колись він являв собою цілком рядову культову будівлю, типовий зразок тринавової візантійської базиліки юстиніанової епохи, яких у Херсонесі було близько двох десятків. На жаль, справжня назва храму невідома, тому іменують його за датою відкриття археологами.
Базиліка являла собою прямокутну будівлю з великою півциліндричною апсидою. Всередину вели три мармурові портали, які дивом збереглися до наших днів; центральний із них прикрашений солярним знаком.
Внутрішній простір храму поділявся на три нави поздовжніми рядами колон, по шість у кожному. Середня нава була вибрукована мармуровими плитами, бічні – викладені мозаїкою; стіни прикрашав фресковий розпис, нині виставлений в експозиції Херсонеського музею-заповідника.
Мармурові плити підлоги виявилися уламками саркофагів римських часів із зображеннями язичницьких богів і героїв.