Земський Собор 1653

Земський Собор 1653 — загальнонаціональна рада (Собор), що була скликана російським урядом у Москві, аби вирішити питання про возз’єднання України з Московією. На першому засіданні, котре відбулося 25 червня 1653, Собор висловився за возз’єднання, але остаточне рішення мало з’явитися вже по тому, як російські посли повернуться з Варшави, де вони намагалися примусити Польщу визнати факт такого возз’єднання. Проте поляки відповіли своїм традиційним «нє позвалям!», і Московії довелося розривати з Річчю Посполитою дипломатичні відносини й оголошувати війну. Поки що лише дипломатичну, але вже з військовими приготуваннями. Тим паче, що Московія претендувала не лише на українські землі. Й оскільки бажання Б. Хмельницького та його близького оточення віддати себе і всю Україну під «високу царську руку» не згасло, то на початку жовтня 1653 цар скликає новий собор, на якому представники різних соціальних станів одностайно постановили «гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорізьке з містами і землями прийняти». Саме це рішення вже було фактичним оголошенням війни Польщі. З повноваженнями від цього Собору та від царя й прибуло до українського Переяслава російське посольство на чолі з боярином В. Бутурліним. А 8 січня 1654 в Переяславі відбулася народна рада, на якій теж проголошено акт возз’єднання України з Московією. Щоправда, виникає запитання: чому Б. Хмельницький та його полковницьке оточення, що складалося здебільшого з родичів та близьких йому «своїхлюдей», не зібрали народну раду, перш ніж посилати послів з настійним проханням прийняти Україну під царську руку? Тим паче, що І. Богун, Й. Глух, І. Сірко та кілька інших полковників і провідних полководців, а також вся церква українська відмовилися визнати цей акт возз’єднання законним.