У вигляді Різдвяного храму на дальніх печерах Києво-Печерської лаври проявилася рідкісна для мазепинського бароко тенденція горизонтального, широтного розвитку мас, що досягається завдяки наявності двох ярусів прибудов, що оперізують храм.
У плані церква тридільна, увінчана трьома елегантними куполами бездоганних пропорцій. До об’єму нави примикають чотири низенькі каплиці з декоративними куполами; за їхньої участі храм стає семикупольним. Фасади церкви прикрашені пілястрами та масивним профільованим антаблементом, що, однак, надає силуету будівлі не монументальності, а, скоріше, мальовничості.
У 1744 р. північний фасад храму було ускладнено аркадою зі сходами для входу на площадку, розташовану перед храмом. Знаменитий майстер, що збудував аркаду, І. Шедель згрупував у незвичайній композиції об’єми різної висоти, блискуче забезпечивши ефект поступового наростання мас у напрямку до центру. Ансамбль, що утворився, по праву можна вважати архітектурним шедевром загальноєвропейського значення.