АБВЕР, що перекладається з німецької як “оборона”, “відсіч” або “захист”, був створений як орган військової розвідки та контррозвідки в Німеччині. З 1919 по 1938 рік він був офіційно підпорядкований військовому міністерству, але з 1935 року очолив його досвідчений розвідник Ф. Канаріс. Він вніс значний внесок у перетворення АБВЕРу на один з найважливіших інструментів гітлерівської політики.
Після того, як військове міністерство було скасовано у 1938 році, АБВЕР було реорганізовано в управління розвідки та контррозвідки при штабі вермахту. Центральний апарат мав п’ять головних підрозділів: “АБВЕР-I” – розвідка, “АБВЕР-II” – організація саботажу, диверсій, терору та повстань на території ворога, розкладу його військ і тилу, “АБВЕР-III” – контррозвідка, “АБВЕР-аусланд (закордон)” – вивчення потенціалу іноземних держав, “АБВЕР-центр” – загальноорганізаційний відділ.
У червні 1941 року було створено штаб “Валлі” для безпосереднього керівництва розвідувальною діяльністю на Східному фронті, а в 1942 – “Зондерштаб Р” – для боротьби з партизанським рухом і проведення пропаганди серед населення окупованих територій. АБВЕР мав свої збройні формування, включаючи полк (пізніше дивізію) “Бранденбург-800”. Крім того, АБВЕР мав периферійні органи, так звані “абверштелле” (АСТ), які діяли на території Німеччини і за її межами, і підпорядковані їм “абвернебенштелле” (АНСТ).
Під час Другої світової війни Абверштеллє були створені у країнах-сателітах, а також на окупованій території, що перебувала під командуванням німецьких військ тилових районів. Їх завданням було виявлення агентури противника та осіб, ворожо налаштованих до Німеччини, готування шпигунів та диверсантів для фронтових команд Армії та боротьба з антифашистським і партизанським рухом. Кожне Абверштеллє спеціалізувалося на розвідці, саботажі або контррозвідці. На окупованій території України діяли “Абверштеллє Україна” та “Абверштеллє півдня України”.
У різні часи “Абверштелльє Україна” розташовувався в Рівному та Полтаві. З 1942 року до жовтня 1943 року у Києві діяв “Абвернебенштелльє Київ”, який був частиною “Абверштелльє Україна” і приховувався за кодовою назвою установи зв’язку – “Фербіндунгсштелльє”. Він мав контакти з розвідувальним органом “Оріон”, штабом і школами, які також розташовувалися в Києві у 1943 році, а також з київським підрозділом СД. Основна мета його діяльності полягала у проведенні розвідувальних операцій в тилу Червоної армії (див. Радянська армія), включаючи закидання агентів та здійснення заходів з виявлення радянських агентів, які проникли до території Німеччини.
У жовтні 1941 року було створено “Абверштелльє півдня України”, який спочатку базувався в Миколаєві, а пізніше перейшов до Одеси. Діяльність цієї організації охоплювала території Миколаївської, Херсонської, Сталінської (нині Донецької), Запорізької, Кіровоградської, Вінницької та Одеської областей УРСР, а також Ростовської області РРФСР. Резидентури знаходилися в Херсоні, Кіровограді, Маріуполі, Мелітополі, Первомайську, Вінниці та Кривому Розі. У 14 лютого 1944 році “Абверштелльє” було розформовано, а більшість співробітників були переведені до гестапо та політичної розвідки Головного управління імперської безпеки Німеччини.