Аграханське козацтво (1724-1736) — козацтво, яке заснувало свої станиці на Північному Кавказі, в басейні річки Аграхань (територія Терського козацтва). Утворилося Аграханське козацтво в травні 1724, коли від кожної станиці Війська Донського по кілька сімей було переселено на Північний Кавказ. В 1725 в Аграхань було переселено ще 500 родин. За наказом Урядового Сенату, виданого на підставі Імператорського указу (під № 4452 від 5 лютого 1724), мовиться: «…Оних козаків на Аграхань і на Гребні по 500 сімей перевести наступного літа, з їх провожатими, і йти їм сухим шляхом». А 20 березня 1724 з’являється ще одне розпорядження: «Донських козаків, котрих велено вислати з запольнихрічок для переселення на Аграхань 500 сімей, в Гребні же 500 сімей, і з них послати до фортеці Святого Христа по Сулаку до морського гирла 500 сімей». Клімат Аг-рахані виявився настільки несприятливим для переселенців, що, як зазначається в «Короткій хроніці Донського козацького війська», значна частина їх вимерла тід дурного клімату», тобто, здебільщого, від малярії. Крім того козакам часто доводилося вести сутички з вороже налаштованим місцевим населнням. В 1736 територію між річками Аграхань та Сулак було повернуто Персії, а залишки козацтва з родинами (всього 452 особи) були відведені за річку Терек. Від того часу назва «Аграханське козацтво» зникає, а козаків, що повернулися з Аграхані, починають називати «Терським сімейним військом». В 1746 Сімейні козаки об’єдналися з Казарівськими козаками, які жили у верхів’ях Терека і Кубані. З цього часу вони почали називатися «Гребенськими козаками».