Азовські походи

Азовські походи — походи російсько-українських військ упродовж 1695-1696 на р. Дон і до Азова, в яких брали участь українські козаки. Перший такий похід російський цар Петро І здійснив навесні 1695, проте здобути фортецю Азов і, в такий спосіб, відкрити собі шлях до Азовського моря, він не зумів. Навесні 1696 російська армія знову з’явилася під стінами Азова. Сюди ж, за наказом гетьмана І. Мазепи, прибув і 15-тисячний загін українських козаків під командуванням наказного гетьмана, полковника чернігівського Якова Лизогуба (1675-1749). Збудувавши поблизу фортеці добре укріплений табір, російські війська та українські козаки взяли фортецю в облогу і час від часу здійснювали штурм її укріплень. Врешті-решт, в липні 1696, турки змушені були капітулювати й Азов опинився в руках росіян. Відомо, що Петро І високо поцінував мужність українських козаків і, зокрема, їх командуючого.