Артилерійська старшина

Артилерійська старшина — старшина артилерійських команд. Вона, як і рядові гармаші, не лише була звільнена від усіх інших козацьких повинностей, але й отримувала платню за обслуговування гармат, яке, як і ведення вогню, вимагало від козацьких старшин (артилерійських офіцерів) особливих знань та навичок, тому ці старшини дуже цінувалися в кожному полку і вважалися старшинською елітою. До артилерійської старшини українського козацтва належали: генеральний обозний, полковий обозний, артилерійський генеральний осавул, артилерійський полковий осавул; артилерійський генеральний писар, артилерійський полковий писар, артилерійський генеральний хорунжий, артилерійський полковий хорунжий, артилерійський генеральний отаман. Крім платні за вдале ведення артилерійського бою, артилерійські старшини досить часто одержували від командування російської армії, від царського уряду, або від гетьмана, всілякі подарунки — хутра, дорогоцінності.