Атестат

Атестат (від лат. Аііезіог — посвідчувати, підтверджувати) — своєрідна посвідка особи, яку канцелярія Запорізької Січі видавала в XVIII ст. козацькій старшині, а також рядовим козакам, які залишали Січ із наміром провідати рідних, набирати для Січі молодь, або підлікуватися. Атестат мав засвідчувати, що дана особа є вільною, нікому з поміщиків не підвладною і законослухняною. Для цієї мети в атестаті подавалися не лише ім’я та прізвище козака, але й місце його народження, місця попередньої служби, участь у бойових діях, його посада на Січі, і, що важливо, з’ясовувалося, з яких причин козак залишає Січ і куди та з якою метою прямує. Саме ця «графа» атестату засвідчує, що документ цей був разовим, і вважався дійсним тільки для однієї поїздки за межі Січі. Зокрема, до наших днів збереглося кілька атестатів, які були видані козакам за часів кошового отамана Петра Калнишевського, і які слугують для дослідників козацтва неоціненними документами січового буття.