Барабаш Дмитро (р. н. і р. см. невід.) — гетьман запорізького козацтва. На історичній арені з’явився за часів гетьманування П. Сагайдачного. Гетьманську булаву йому було вручено козаками на початку 1617, коли П. Сагайдачного тимчасово відсторонено від влади на Січі. В 1617 здійснив вдалий похід на Стамбул, здобувши та попаливши його околиці. У відповідь Туреччина послала свої війська в Україну, Проте бойові дії тривали недовго. Відчувши, що польсько-української армії йому не здолати, командуючий турецькими військами Іскандер-паша уклав 17 вересня 1617 у м. Буші (на Поділлі) з поляками мирний договір, за яким поляки зобов’язалися заборонити козакам здійснювати рейди на турецьку територію. Та, ясна річ, козаки цієї угоди не дотримувалися. Писемних свідчень діяльності Д, Барабаша залишилося мало, хіба що дослідники виявили грамоту за підписом Д. Барабаша, якою той вимагав від адміністрації Переяславського полку повернути землю якомусь козакові. На початку 1618 Д. Барабаш поступився булавою П. Сагайдачному. Подальшу долю його дослідниками не з’ясовано.