Барабаш Іван

Барабаш Іван (р.н. невід.-помер 1648) — полковий осавул, наказний гетьман реєстрового козацтва, наказний гетьман України (1646-48), полковник чигиринський, Існують відомості, що за походженням своїм він був вірменином, але в дитинстві його нібито викрали козаки і зростав він чи то на Січі, чи в українській козацькій родині. Дотримувався одверто пропольської орієнтації. В 1646 звернувся, однак, до короля з поданням, в якому описував кричущі порушення законів, котрих припускалися на козацьких територіях польські магнати та військові. Король Владислав IV дав І. Барабашеві грамоту, якою наділяв його правом збільшити до 20 тисяч осіб чисельність козацького реєстру, а також повернув козакам усі права і привілеї, яких вони були позбавлені за участь в антипольському повстанні під проводом П, Павлюка, Я. Остряниці та Д, Гуні. Як відомо, Б. Хмельницький викрав у І, Барабаша цю грамоту, використавши її для підготовки повстання. Навесні 1648 І. Барабаш очолив козацький загін, котрий, спільно з польськими військами, повинен був придушити збройне повстання під проводом Б. Хмельницького. У травні 1648 загинув у бою з повстанцями.