Баторій Стефан (1533-1586) — король Речі Посполитої (1576-1586), син семи-городського (трансильванського) князя Стефана IV. До обрання на польський трон був воєводою семигородським (1571-1576). Освіту здобував у Падуанському університеті. Увійшов в історію як король-воїн і король-реформатор. В 1579-82 роках здобув перемогу у Лівонській війні, внаслідок якої Лівонія була прилучена до Польського королівства. Своїм універсалом в квітні 1578 встановив блокаду Січі, заборонивши торгувати з запоріжцями зброєю та порохом і допускати їх до «волості». За його правління польська шляхта здобула значні привілеї, а також посилилися позиції Ор-дену єзуїтів. За наказом С. Баторія в 1578 збільшено кількість українського реєстрового козацтва (до 500 шабель), яке, по суті, було реорганізоване у постійні, професійні військові сили. В 1583 реєстр збільшено до 600 шабель. Ці поступки козацтву були продиктовані конфронтацією Польщі з Московією. В обов’язки реєстрового козацтва входили: охорона південних кордонів Речі Посполитої від турків і татар та придушення повстань.