Березанський Юрій Макарович (8.05.1925, м. Київ) — вчений-математик, педагог. Один із фундаторів сучасної теорії функціонального аналізу. Учасник укр. руху опору.
Член-кореспондент АН УРСР (1964). Академік АН України (1988). Лауреат премій АН УРСР ім. М. М. Крилова (1980), М. М. Боголюбова (1997), Державної премії України в галузі науки і техніки (1998).
1944 Б. після 8-го класу СШ вступив на фіз.-мат. ф-т до Київ, ун-ту. 1948, по закінч. ун-ту — до аспірантури при відділ, алгебри і ф-ціон. аналізу Ін-ту математики АН УРСР. Відтоді займ. науков. діяльністю в цьому Ін-ті. Тут 1951 захистив канд. дис. «Гіперкомплексні с-ми з компактним і дискретним базисом», 1955 — докт. «Деякі питання спектральної теорії рівнянь з частинними різницями й частинними похідними». Наукову діяльність завжди поєднував з педагогічною. З 1954 — викладач Київ, ун-ту, з 1960 — професор цього ВНЗу.
1960-86 обіймав посаду заввідділом мате-мат. аналізу, 1986-2001 — ф-ціонального аналізу Ін-ту математики. 1994-96 — професор Люблін, ун-ту (Польща). Серед його учнів 10 докторів і 33 кандидати наук. Засновник англомов. ж. з методів ф-ціон. аналізу і топології, член редколегій «Ж. мате-мат. физики, анализа, геометрии» та «Укр. математ. ж.».
У квітні 1968 підписав «Лист 139-ти» до Ген. секретаря ЦК КПРС Л. Брежнєва та ін., протестуючи проти арештів молодої інтелігенції в Україні й Москві. Відразу це питання «розбиралося» на Вченій Раді Ін-ту, запросили на відповідне «обговорення» в Київ, ун-ті. Звільнено з роботи в ун-ті, 2 роки не читав лекцій. Стали не випускати за кордон (після відвідин в Президії АН УРСР акад. Патона і заяви, що писатиме про це за кордон, почали пускати в соц. країни). Не давали помешкання для проживання родині Б. У 1990-ті, після здобуття Україною незалежності, часто висловлював принципову позицію на захист укр. мови в державних установах, зокрема в Ін-ті математики.
Б. — автор 6 монографій і понад 200 наук, статей у провідних матем. ж., усі його монографії перевидано за кордоном англ, мовою.