Джерело: Енциклопедія українознавства. Париж — Нью-Йорк, 1955 (правопис збережено)
Беринда Памва (Памво) (між 1555 і 1560, Самбірщина — 1632, Київ), визначний укр. лексикограф. Його «Лексикон славеноросский альбо імен толкованиє» (Київ 1627, 2 вид. Кутеїнського манастиря б. Орші 1653), постав у наслідок праці Б. як коректора й ред. в укр. друкарнях, особливо в друкарні Києво-Печерської Лаври, куди Б. був запрошений зі Львова. Словник Б. охоплює 6 982 ц.-слов. і вживаних у ц.-слов. текстах чужих слів і подає їх переклад на тогочасну літ. укр. мову, іноді також етимологію й речові пояснення. Метою Б. при складанні його словника було відновити ц.-слов. традицію літ. мови і цим протиставитися наступові поль. католицтва й поль. культури. (Склад і мову словника Б. вивчали Житецький, Веселовська та ін.).
1616 Б. видрукував у Львові різдвяний діялог із пролога, промов семи хлопців та епілога п. н. «На Рождество Христа Бога і Спаса нашего Іисус Христа вЂршЂ для утЂхи православным христіаном»; до діялога додані були ін. вірші на церк. теми.