Браницький Іоанн-Клементій

Браницький Іоанн-Клементій (1689-1771) — відомий польський військовий і політичний діяч. Походив з давнього польського аристократичного роду. Батько його, Стефан-Микола Браницький, був воєводою Підляшським. Військову кар’єру розпочинав у французькій армії. Повернувшись до Польщі, посідав кілька важливих посад, але в історію увійшов в 1720, коли був призначений генералом коронної артилерії. Після смерті польського короля Августа II Саксонського, діяльно підтримував прихильників саксонської орієнтації і потрапив за це до в’язниці. Після приходу до влади польського короля Августа III, Браницький став польовим коронним гетьманом, тобто заступником командувача (коронного гетьмана) військами Речі Посполитої, а в 1746 ще й призначений був воєводою Краківським. В 1752 він призначається великим коронним гетьманом, тобто головнокомандувачем усіма польськими військами. Брав участь у придушені козацько-селянських повстань в Україні. Був в опозиції до короля і певний час домагався приходу до влади роду Чарторийських. Після смерті Августа III Саксонського, Браницький прагнув посісти польський трон, але зазнав поразки. Визнаючи владу нового короля Станіслава Понятовського, він все ж таки змушений був тривалий час жити в своїй резиденції в Білостоці. Таємно підтримував рух Барських конфедератів.