Бродники — етнос, який, згідно з писемними джерелами, стихійно сформувався в ХІІ-ХІІІ ст. в Північному Причорномор’ї. Істинне походження цього етносу та його національний склад — не відомі, але з давньоруських літописів, де згадки про бродників датуються 1147 та 1216, а також із візантійських джерел, випливає, що основна частина цього етносу була сформована з представників східного слов’янства.
Загони бродників, на поклик давньоукраїнських князів, не раз брали участь в їх міжусобній боротьбі, виступаючи при цьому в ролі найманців. Водночас відомо, що брод-ники були тісно пов’язані соціально-економічними та військовими зв’язками з половцями, що дає окремим дослідникам привід припускати, що бродникн (назва, можливо, походить від їх кочівного способу існування, адже вони «бродили» степами) були одним із половецьких племен. 1223 року в битві на Калці бродникн виступили, як союзники татар. Знову ж таки, окремі дослідники вважають, що перші козацькі ватаги формувалися з бродників, до яких поступово приєднувалися селяни-втікачі з різних регіонів України. Саме від бродників козаки нібито переймали устрій громад, спосіб життя, промисли і деякі традиції.