Приблизно в III тисячолітті до нової ери (прозваним бронзовий вік), на всій України, де розгорталась трипільська культура, появились нові поселенці. Культурно вони стояли нижче від трипільців, але були більше войовничі.
Вони підкорили трипільців і принесли з собою вміння обробляти мідь. Згодом до міді почали додавати олова і так одержали бронзу, метал міцніший за мідь. І так з II тисячоліття до Хр. в Україні настає спершу бронзовий а потім залізний вік (І тисячоліття).
Пам’ятками перебування цих наступних племен залишились могили-кургани, розкидані по всій Україні, а в них археологи знайшли численні, воєнної потреби речі з бронзи та міді дуже тонкої роботи (булави, сокири, списи і т.п.). Деякі з них були прикрашені золотом і різними орнаментами. До цієї ж епохи належать кам’яні плити, що зображують воїнів. їх встановляли над похованнями в середньому і нижньому Наддніпров’ї і на Кримі. Були вони пов’язані з культом предків. Дуже цінною пам’яткою, пов’язаною з мистецтвом епохи бронзи є скарб золотих виробів, розкопаний в с. Михалкові (Тернопільської обл.), у формі діадем, стилізованих фігурок хижаків і на цих виробах видний вплив мистецтва трипільців. У цій епосі зміняється теж кераміка: поряд з шнуровим орнаментом появляються трикутники, кола, зикзаки, якими прикрашений посуд.
У залізному віці (VIII століття до Хр.) спостерігаємо дальше вдосконалення засобів виробництва. В тому теж часі постають численні городища, окопані ровами і обнесені валами (як напр. в с. Юхнові, Чернігівської обл. над Десною).
Культури палеоліту
Вже палеолітичні культури в Україні вказують на певні особливості, типові для українського культурного розвитку, а саме: 1) на повну відрубність тодішніх українських культур від тодішніх північних типових для Московщини; 2) на сильний зв’язок культур населення України з Надчорномор’ям, отже із Середземним культурним колом. А дальше є очевидно, що трипільці заклали підвалини під основний розвиток нашої матеріяльної культури (хліборобство, хатнє будівництво, приручення тварин, тощо).
Трипільців неоліту і мезоліту історики вважають етногенетично за попередників індоєвропейців. Це були войовничі племена, що з’явились в Україні в епосі бронзи і які, очевидно, накинули свою владу автохтонному мирному населенню трипільців. Можливо теж, що якийсь час вони творили провідну верству завойовників, а згодом злилися з місцевим населенням. Індоєвропейці, каже О. Пріцак, принесли з собою три дуже важні культурні елементи, а саме: в суспільній сфері — патріархат, у духовій — культ сонця з його символом — колесом і що дуже важне — розвинену гнучку флективну мову, що лягла в основу слов’янських (а в тому і української) мов.
Але крім індоєвропейців, яких прямим продовженням на території слов’янської „прабатьдівщини” вважаються слов’яни, отже і їх східня вітка українці, вже в часах неоліту на території України жили племена різного походження, з різними щаблями культур.
І так напр. на переломі другого і першого тисячоліття до Хр. надтягнуло туди плем’я кімерійців (мабуть іранського походження, відоме в часах Гомера), що завоювали південно-чорноморські степи. Кімерійці були першим народом на території України, якого ім’я записала історія. Вони мали культурні зв’язки з Малою Азією, Кавказом і іншими країнами. їх культуру треба вважати продовженням трипільської культури.
Куди поважнішу роль відіграли в житті України три іранські племінні групи, а ними були скіфи, потім сармати і алани (роксолани), які теж мусіли впливати культурно на племена осілих українських слов’ян.
Бронзовий вік в Україні (За книгою «Семчишин М. Тисяча років української культури. К., 1993»)