Бунчук

Бунчук (крим.-татар. — оздоблене кульками намисто на шиї коня) — військова регалія (клейнод) українських гетьманів та кошових отаманів. Мала вигляд списа (іноді з блискучою кулею на верхньому кінці), до якого прикріплювалися кінське волосся і китиці. Вважався однією з вищих регалій — символів влади, і постійно перебував під наглядом спеціального козацького старшини — генерального бунчужного, або одного з його помічників, «бунчукового товариша». Новому гетьманові чи кошовому бунчук вручали разом з іншими клейнодами. Гетьманський бунчук мав посріблені китиці, а бунчук кошового традиційно виготовляли з білого кінського волосся, помережаного червоними (чи малиновими) нитками.