Варда Євген Інвійович (нар. 11.04.1942, м. Київ — пом. 6.01.1992, м. Київ) — письменник, перекладач, журналіст. Учасник укр. культ, відродження.
У школі навч. у сел. Клавдієво на Київщині, де проживав з родиною. 1970 закінч. Київ. ун-т. Працював в укр. Т-ві охорони пам’яток історії та культури, у Республікан. будинку тв-ті методистом, у системі проф-техосвіти, заввідділом науки і культури Т-ва укр. мови ім. Т. Шевченка. У 1960-ті, 22 травня, неодноразово читав свої вірші біля пам’ятника Кобзареві. Був переслідуваний органами КДБ за «націоналіст.» переконання.
В. — дослідник ассирійської історії та культури, вів акт. переписку і творчо співпрацював з Іран, літераторами, записував і потім перекладав ассирійські казки, легенди, окрушини. їздив по Україні з лекціями щодо популяризації стародавньої культури Сходу (відобразив свої мрії та роздуми на цю тему у вірші «Від Ніневії до України»). Його поезії, переклади нар. тв-ті ассирійців, пам’яток давн. мист-ва друкувалися у ж. «Ранок», «Україна», г. «Літ. Україна», «Вісті з України», «Молодь України» та ін. В. належить перший укр. переклад пам’ятки світов. культури, ассиро-ва-вилон. епосу про Гільгамеша, яким займався ж. «Всесвіт». Схвальну рецензію на цей переклад дав О. Білецький. Восени 1973 антиукр. критики перешкодили появі цього твору в ред-ції першої книжки. Перекладав грузин, поетів (Отар Чіладзе та ін.), у його перекладі у вид-ві «Дніпро» вийшла кн. класика середньовічн. ассир. літ-ри Абуль-Фраджа «Смішні оповідки» (1972). 1969 в Ірані В. увійшов до антології ассирійської літ-ри як укр. літератор.
Наприкінці 1980-х — поч. 1990-х брав участь у створ. НРУ, ДемПУ, мав теле- і радіовиступи з питань укр. нац.-мовного відродження, нац. меншин в Україні та ін. В. — автор брошур «Історія пам’ятників Т. Г. Шевченку» (Чикаго, 1979), «Від Ніневії до України» (К., 1994), співавтор праць з історії закладів профтехосвіти в Україні.
Похований у смт Клавдієве-Тарасове Бородян. р-ну Київ. обл.