Великий Луг — назва місцевості, котра була адміністративно підпорядкована Чортомлицькій Січі. Це низинна і, до значної міри, заболочена місцевість, завширшки від З до 25 кілометрів, що на сотні кілометрів простягалася від острова Хортиця вздовж Дніпра. Під час повеней значна частина Великого Лугу вкривалася водою. Наявність лісів, високих трав, а також величезної кількості дрібних проток, озер і затонів, дозволяло запорізьким козакам-промисловикам, під час нападів орди, переховуватися там у недоступних для кінноти місцях. Втім, самі татари вкрай рідко наважувалися проникати в невідомі їм нетрі, та й лише на незначну відстань від степу. Завдяки величезним запасам риби та мисливської дичини (тут були навіть олені), козаки-промисловики не лише утримували себе, але й у значній кількості постачали рибу і дичину гарнізонові Запорізької Січі. Крім того, з Великим Лугом було пов’язано чимало всіляких легенд, вірувань та містичних уявлень, що дає підставу дослідникам стверджувати, що він відіграв важливу роль у духовному житті Січі. Якщо Січ називали «матір’ю козацтва», то Великий Луг — «батьком», справедливо вважаючи, що саме ці два чинники: Запорізька Січ та Великий Луг — і породили козацтво як таке.
Великий Луг – коротко
Category: Козацька ера