1. Пошкоджена добра слава може бути залатана, але люди будуть завжди дивитись на латку.
2. За злого треба вважати того, хто добрий тільки для себе.
2. Сила миру не в зброї, а в людях доброї волі; та безбожні доброї волі не мають, тому люди і миру не знають.
4. Добре не в великому, а велике в доброму.
5. До доброго діла і самому братись, а до поганого і гуртом не треба.
6. Всі добрі діла людина починає помолившись, а всі погані — горілки напившись.
7. Добрі діла не роблять з ненависті або з найму, а тільки з любови.
8. Кращі є добрі діла, ніж солодкі промови.
9. Найменше добре діло краще від найгарніших слів.
10. Бути великим чи хоробрим, це є дар Божий.
11. Yci веселі люди, звичайно, є добрими людьми, — злі люди не знають веселости.
12. Коли робиш добро, ніколи не думай про те, що з нього вийде.
13. Добро не чинить шуму, як рівнож і шум не робить добра.
14. Від правильного виховання дітей залежить добробут усього народу.
15. Віддавати злом за добро,це — по диявольськи; Віддавати добром за добро, це — по людськи; Віддавати ж добром за зло, це — по Божому.
16. Шукаючи уявного добробуту, ми стягаємо на себе тисячі дійсних нещасть.
17. Коли людина заздрить добробутові іншого, тоді й у добробуті вона нещасна, бо заздрість відбирає щастя.
18. Забувай образи, але ніколи не забувай добродійства.
19. Образи нанесені вам записуйте на піску, — добродійства ж оказані вам вирізблюйте на мармурі.
20. Легше забувається добродійство, ніж зневага.
21. Руки і ноги іншого можна підкорити собі і суворістю, але волю і серце — тільки добротою.
22. У цьому світі є тільки одна річ, перед якою належить схилитися, це — геній і одна річ, перед якою належиться впасти на коліна, це — доброта.
23. Надмірність у доброті неможлива, можливі лише помилки.
24. Богаті доброчинці не бачать того, що те, чим вони ні-би-то роблять добро бідному, вони вирвали з рук часто ще бідніших.
25. Є чотири роди доброчинностей:
Один дає охочо, але не бажає, щоб інші давали, — це заздрісний.
Інший хоче, щоб інші давали, але бажає, щоб його самого залишити в спокою, — це скупий.
Хто ж сам дає охочо і бажає, щоб інші давали, — це побожний.
Хто ж сам не дає і другим перешкоджає давати, — це нечестивий.