Врангель Карл

Врангель Карл (1800-1872) — військовий діяч Росії, генерал від інфантерії. Виховувався без батьків, в Імператорському сирітському домі. Перший офіцерський чин прапорщика отримав в 1819, і служив він тоді в учбовому карабінерному полку. В 1882 — в Лейб-гвардії єгерському полку. Діставши відрядження на Кавказ, спільно з козацькими частинами, брав участь у боях з персами (1827) та в Турецькій війні (1828). Особисто відзначився під час штурму Карса та Ахалпиха. Разом з єгерським полком брав участь у придушенні польського повстання (1831). В 1838 — командир Єреванського полку. Відтак, він 17 років провів на Кавказі, командуючи спочатку Кавказькою резервною гренадерською бригадою, а згодом — 21 піхотною дивізією. Його солдати, спільно з загонами терських козаків, завдали поразки туркам та горцям на Чингильських висотах (17 липня 1854), де К. Врангеля було поранено. Після турецької війни К. Врангель командував Четвертим, а згодом Третім піхотним корпусом, далі був призначений командувачем військами Київського військового округу. З 1862 по 1869 — член Військової ради. З березня 1869 — офіційно «перебував при особі імператора».