Вуяхевич-Височинський Михайло

Вуяхевич-Височинський Михайло (1625-1697) — козацький старшина, військовий писар гетьманату наказного гетьмана Якима Сомка. По тому, як Сомко програв двобій за булаву І. Брюховецькому, останній, уже будучи гетьманом, одразу ж після Чорної ради 1663 в Ніжині, домігся того, щоб російський уряд заслав Вуяхевича-Височанського до Московії. Документів, які б проливали світло на подробиці його заслання, не існує, але дослідниками з’ясовано, що на політичній арені України він знову виринає після заслання в 1668, в чині генерального писаря (тобто начальника штабу) гетьманату, за гетьмана П. Дорошенка. В 1683-91 був генеральним суддею гетьманату, після чого вирішив полишити кар’єру козацького старшини і податися до монастиря.
З 1691 і до останніх днів свого життя (1697) сучасники знали його в сані архімандрита Києво-Печерської лаври.