Народилася Віра Лебедова (Константина Іванівна Малицька) 30 травня 1872 року в селі Кропивник біля Калуша в сім’ї священика.
Своє життя вона присвятила дітям: понад тридцять років працювала на педагогічній ниві, часто виступаючи із статтями у справі виховання й освіти підростаючого покоління. Активно втручалася в громадське життя, багато друкувалася в періодичній пресі.
Літературна спадщина Віри Лебедової велика й різноманітна. Вперше вона виступила в дитячому журналі «Дзвінок» під прибраним ім’ям Ростик. Відтоді часто вміщувала свої твори в цьому виданні, а також у журналі «Зоря», в сатиричному часописі «Комар», що виходив у 1900—1905 роках, в альманахах «Жіноча доля», «Учитель», в «Новій хаті». Це були переважно твори про дітей і для дітей.
Тривалий час Віра Лебедова редагувала журнал «Дзвінок» — єдиний на той час дитячий часопис для всієї української дітвори.
Наприкінці XIX та на початку XX століття під різними псевдонімами і криптонімами Віра Лебедова надрукувала багато віршів для малят, в яких оспівувала красу рідної природи, прищеплювала дітям любов і повагу до праці, до робочих людей, до рідної землі.
Окремими виданнями виходили оповідання та новели Віри Лебедової, в котрих досвідчена письменниця реалістично змальовувала життя дітей, порушувала різні морально-етичні питання. Написані вправною рукою, ці твори не втратили свого виховного, пізнавального і естетичного значення й сьогодні.
Літературна спадщина Віри Лебедової по-справжньому ще не вивчена — вона чекає на свого старанного дослідника.
Останні роки Віра Лебедова жила у Львові й працювала бібліографом дитячої літератури у Львівській бібліотеці АН УРСР. Померла письменниця 27 січня 1947 року.
Вперше видавництво «Радянський письменник», випускаючи серію «Бібліотека поета», вмістило у виданні «Тридцять українських поетес» (1968) добірочку віршів Віри Лебедової — цієї скромної трудівниці на ниві дитячої літератури.