Вітовт (Витовт, Вітаутас)

Вітовт (Витовт, Вітаутас) (1350-1430) — видатний литовсько-польський державний діяч. Великий князь Литовський 1392-1430), відомий полководець, який командував литовськими загонами у боях проти Тевтонського Ордену (1370-76). Тривалий час обстоював незалежність Литви від Польщі. Розбудовуючи Литовську державу, підкорив собі Київське (за часів князя Володимира Ольгердовича), Волинське, Чернігівське князівства, оволодів Поділлям. Упродовж 1406-08 тричі водив військо на Московію і встановив кордон між Литвою та Московією по річці Угрі (1408). Командував литовським військом у битві під Грюнвальдом (1410). В 1413 підписав у м. Городня, від імені Литви, акт про Литовсько-Польську унію, що призвело до окатоличення православної Литви і до обмеження незалежності Литовської держави. Саме поява цієї унії змусила українську шляхту негативно ставитися до Вітовта, віддаючи перевагу його супротивнику у боротьбі за литовський трон Болеславу Свид-ригайлу, який став Великим князем одразу після смерті Вітовта.