«Вічний мир»

«Вічний мир» — договір, укладений між Московією та Річчю Посполитою 6 травня 1686 у Москві. В основу його положень покладені статті Андрусівського миру 1667, яким Україну було поділено між Московією та Польщею по Дніпру. «Вічний мир» узаконював та уточнював цей поділ, завершуючи тривалу боротьбу двох держав за панування на українських землях. У відповідності з «Вічним миром», під юрисдикцією Речі Посполитої залишалися Галичина, Волинь, південна частина Київського воєводства та Брацлавщина. Під юрисдикцією Московії — Північна Київщина з Києвом, Чернігівщина та Сіврщина і землі Запорізького козацтва. Північна Київщина та Брацлавщина повинні були стати нейтральною смугою і залишатися незаселеними чи принаймні малозаселеними. Відтак усе Поділля визнавалося польським володінням. Тобто через зраду Московії, в підданство до царя якої подався був Хмельницький зі своїми прибічниками, Україну було буквально розшматовано. При цьому і Польща, й Московія однаково не бажали відродження та посилення козацтва і робили все можливе, щоб Козацька Україна припинила своє існування.