Габсбург-Лотрінген Вільгельм Франц (Вишиваний Василь)

Габсбург-Лотрінген Вільгельм Франц (Вишиваний Василь) (1895-1948) -визначний український військовий діяч. Один з організаторів і командирів формації Українських Січових Стрільців. Поет. Голова управи Українського національного товариства вільних козаків (вільнокозацького товариства), створеного у Відні і 1921. Походив з імператорської династії Габсбургів. Народився в м. Пула (Хорватія). Австрійський ерцгерцог, архикнязь. Доводився рідним племінником останньому імператору Австро-Угорщини Карлу І. Освіту здобув у Військовій академії ім. Марії-Терези (1915). Був офіцером 13-го уланського полку австро-угорської армії, який був укомплектований українцями-галичанами. Псевдо «Василь Вишиваний» дали йому солдати, з’ясувавши, що ерцгерцог охоче носить подаровану йому сорочку-вишиванку. Він оволодів українською мовою, цікавився історією України. Навесні 1918 командував групою військ австрійської армії, яка підтримувала війська гетьмана П. Скоропадського. Діючи в районах Олександрівська та Єлисаветграда, уникав каральних експедицій і наказував солдатам лояльно ставитися до населення. Серед офіцерів Кримської групи гетьманських військ П. Болбочана витала ідея проголосити В. Вишиваного гетьманом України на противагу гетьману П. Скоропадському, проте ерцгерцог відмовився брати участь у цій авантюрі. Частини, якими командував В. Вишиваний, як нелояльні гетьманові, були відведені на Буковину. Командував полком Українських Січових Стрільців (УСС), що діяли у складі Української Галицької Армії, під час відступу якої потрапив до румунського полону. Звільнений у вересні 1919, прибув до Кам’янця, на той час — столиці Директорії, де отримав чин полковника армії УНР і призначений начальником відділу міжнародних зв’язків Генштабу. Відав також питаннями формування загонів Січових Стрільців та Вільного Козацтва. З кінця 1919 повернувся до Австрії. Виступав як поет. Його перу належить збірка українською мовою «Минають дні» (1921), присвячена боротьбі українського народу за незалежність. Чудово володів українською мовою, переймався проблемами української культури, української державності. В 1937 був учасником свята (з’їзду) запорізьких козаків у Парижі. В 1948 заарештований в Відні агентами Москви, засуджений на 25 років комуністичних концтаборів. Помер у Києві, 18 серпня 1948, у лікарні Лук’янівськоїтюрми від катувань та туберкульозу. В Україні пам’ятають про Василя Вишиваного (Вільгельма Габсбурга), як про борця за незалежність нашої держави, українського поета, військового та громадського діяча, який мужньо боровся, страждав і вмер за Україну.