Гетьманат

Гетьманат — неофіційна назва Української Держави, що існувала в часи гетьмана Павла Скоропадського, з 29 квітня 1918 по 14 грудня 1918, затвердивши офіційну назву держави. Українська Держава, гетьман водночас проголосив «гетьманат», поєднуючи в цьому устрої форми монархічного та козацько-демократичного правління. За Гетьманату вся повнота законодавчої та виконавчої влади належала гетьманові. Він призначав Отамана (прем’єр-міністра) Ради Міністрів, був Верховним Головнокомандувачем Української Армії та Флоту. Провідною ідеєю Гетьманату було відродження в Україні козацького устрою, об’єднання усіх етнічних українських земель, формування на засадах козацтва української армії. Спеціальним універсалом (16 жовтня 1918) гетьман Скоропадський відновив козацтво як окремий соціальний стан у тих місцях, де воно історично існувало. В кожному повіті (районі) організовувався адмінполк, який складався із адмінсотень. У межах губернії полки складали кіш. Відтак їх очолювали сотенні, полкові та кошові отамани. При цьому кошові отамани підпорядковувалися безпосередньо гетьманові, який очолював Велику козацьку раду (щось на зразок парламенту). Відтак при кошових, полкових та сотенних радах діяли відповідні козацькі ради. Гетьманат автоматично був скасований після зречення в грудні 1918 року гетьмана Скоропадського від влади і передачі її Директорії УНР, війська якої на той час уже захопили Київ.