Гетьманщина – коротко

Гетьманщина — усталена, хоча й напівофіційна, назва автономної української держави, що існувала в 1664-1764 на території Лівобережної України, включаючи й м. Київ, у складі Росії. Назва походить від того, що управління здійснювалося гетьманом Лівобережної України та гетьманською державною канцелярією. В 1764, указом уряду Росії, Гетьманщина була ліквідована. Термін часто вживається в художній та історичній літературі.
Гетьманщина — назва (форма) української державності та форма правління, що виникли в Україні в 1918, після розвалу російської імперії і приходу до влади в Україні гетьмана Павла Скоропадського (1883-1945), нащадка гетьмана (1708-22) Івана Скоропадського (1646-1722). Гетьманщина 1918 року набувала певних ознак давньої козацької гетьманської держави, з її полково-сотенним адміністративним устроєм, козацькими ритуалами і традиціями.
Гетьманщина — назва території, що в ХУІІ-ХУІІІ ст. обіймала значну частину нинішньої Правобережної та Лівобережної України і перебувала під управлінням гетьмана України (гетьмана Лівобережної чи Правобережної України). Адміністративно поділялася на полки і сотні, що мали свою адміністрацію, а в воєнний час займалися формуванням військових частин.