Гончар (Гончаров) Осип

Гончар (Гончаров) Осип (1796-1879) — відомий козацький діяч, отаман козаків-некрасівців. Родом з подунайської козацької станиці. В 1829 козаки обрали його вповноваженим у своїх справах при російському командуванні в Ізмаїлі. В 1837, з кількома своїми однодумцями, втік на територію, контрольовану Туреччиною. Певний час був купцем, згодом із загоном козаків охороняв турецькі торговельні каравани. У 1864, як представник некрасівців, зумів домогтися від турецького уряду відміни безплатної служби козаків, і надалі козаки-некрасівці служили, як усі інші піддані султана. Повернувшись до Росії, він прийняв чернечий сан і в 1879 помер в м. Хва-линську Саратовської губернії. Його життя було описане публіцистом Кудрявцевим в «Очерке истории старообрядцев в Добрудже» та його соратником, козаком-некрасівцем О. Нікітіним («Русская старина», № 4 за 1883).