Гордієнко Кость

Гордієнко Кость (р.н. невід.-помер 1733) — визначний військовий діяч. Кошовий отаман Запорізької Січі (1702-28, з перервами). Походив з давнього аристократичного роду Гординських. Навчався у Києво-Могилянській академії. Відчував особисту неприязнь до І. Мазепи, але, мріючи про незалежну Україну, приєднався до нього напередодні Полтавської битви, вибивши перед цим російські гарнізони з фортець Новий Кодак і Старий Кодак та розгромивши російські загони під Царичанкою і на р. Орелі. Після поразки під Полтавою (1709), відійшов зі шведами і гетьманськими військами до Бендер (Молдова). Навесні 1711 знову командував полком запорізьких козаків у поході гетьмана П. Орлика на Правобережну Україну. Похід виявився невдалим. Ще більше ускладнив ситуацію Прутський мирний договір 1711 між Туреччиною та Росією, після якого гетьман П. Орлик по суті втратив Туреччину, як дієвого військового союзника. Того ж року Гордієнко добувся Олешківської Січі і був обраний кошовим отаманом (1711-28). Помер 4 травня 1733 і похований на козацькому цвинтарі поблизу Січі.