Граббе Павло

Граббе Павло (1787-1885) — військовий наказний отаман Війська Донського (1865-1866), граф, генерал-ад’ютант російської армії. Брав участь у російсько-французькій війні 1812-1814. В 1817 призначений командиром Лубенського гусарського полку. В 1828 командував авангардом російських військ у Валахії, під час російсько-турецької війни 1828-1829. В 1831, під час придушення польського визвольного повстання (1830-1831), був начальником штабу Першого піхотного корпусу. В 1838 призначений командувачкм військами на Кавказькій лінії та в Чорноморії. В 1865 призначений наказним отаманом Війська Донського, але через рік звільнений, возведений в графське достоїнство і призначений членом Державної ради. Під його командуванням козаки та солдати російської армії здобули чеченський аул Ахульго, брали участь в експедиції в Ічкерські ліси (1842). За його отаманства з’явилася Грамота імператора Олександра II, згідно з якою термін козацької служби було скорочено з 25 до 15 років.