Граб’янка Григорій

Граб’янка Григорій (р.н. невід.-помер бл. 1738) — український літописець, автор добре знаного в історичній науці «Літопису Григорія Граб’янки» (К., 1854). Освіту здобував у Києво-Могилянській академії. Володів латиною, німецькою та польською мовами. Козацько-військову кар’єру розпочав 1686. Був гадяцьким сотником. До речі, походження слова «козак» Граб’янка виводить від слова «козар» тобто «скіф». По суті, Граб’янка вважає козарів певним соціальним прошарком скіфів, тим прошарком, що цілковито присвятив себе військовій службі. З’явившись в Україні, у складі татаро-монгольської орди, з Середньої Азії, вони почали називати себе «козаками». Тривалий час Г. Граб’янка був полковим осавулом, аз 1717 — гадяцьким полковим суддею. В 1729 призначений полковником Гадяцького полку. Домагався відновлення гетьманського правління. Загинув у бою під час російсько-турецької війни (1735-39), беручи участь у поході в Крим.