В історії культури, зокрема мистецтва українських земель дослов’янського періоду, визначну роль відіграли античні традиції, прямим джерелом яких були Грецькі колонії в Україні — міста на побережжях Чорного й Азовського морів.
Вони почали появлятися в VI ст. до Хр. і їхня культура мала очевидний вплив на місцеві народи Причорномор’я, в тому числі на попередників слов’ян. Цими колоніями були: Тіра — в гирлі Дністра, Ольвія — в гирлі Бугу, а дальше Херсонес, Феодосія, Понтікапея та інші міста на Кримі; в гирлі Дону була Танаіс, на Кубані — Фанагорія та інші. Ці колонії над Чорним морем були опірними пунктами для зв’язків грецького материка з населенням українських територій, звідкіля йшов експорт різних хліборобських та тваринних продуктів. Ці економічні та купецькі зв’язки були посилені безпосереднім сусідством з т.зв. Босфорським царством, тобто об’єднаними грецькими колоніями над Чорним морем, яке в свою чергу мало міцні зв’язки з культурою грецького материка і яке проіснувало вісім століть. (Цікаво, що гербовий знак цього царства нагадує наш тризуб). Вплив грецьких колоній в Україні на місцеве населення позначився передовім на виробі посуду, ювілерських виробів, предметів домашнього вжитку; будівельна техніка мусіла теж залишити вплив на українське будівництво (як от велика кількість міст в докняжій Україні). У формах архітектури античного періоду Причорномор’я переважає стиль іонійський, а згодом в геленістичній добі —доричний і коринфський. Пам’ятки мистецтва грецьких колоній дійшли до нас у формі скульптур, імпортованого й місцевого походження, як от численні теракоти, твори мистців-ремісників, а теж фрескові розписи (як от богині Деметери в Керчі), неперевершеної вартості ювелірні вироби, надгробні рельєфи на міфологічні й побутові теми, мармурові різьблені саркофаги. Помітний теж вплив мистецтва місцевих народів.
Дослідники впливу грецької культури на культурний процес населення причорноморських теренів окрему увагу приділяють двом колоніям — Ольвії і Танаіс. Українські дослідники останніми часами зацікавились передовсім Ольвією, що інколи називалась Бористенес (так теж по гр. називався Дніпро). Виявилось, що ольвіополітами називали греки мешканців цієї колонії, а борифенідами — мешканців сумежних околиць. Отже це були автохтони-хлібороби причорноморських степів, які адміністраційно мабуть належали до гр. колонії Ольвії. На думку дослідника цих теренів А. Коцевалова, молоді, талановиті хлопці з українських степів приходили до Ольвії та до других грецьких міст і вчились там гр. науки, мистецтва, ремесла, а навіть згодом переселювались на гр. материк і там працювали.
Насувається питання: як глибоко в український континент сягали грецькі впливи? Перші історичні докази находимо в грецького історика Геродота (приблизно V ст. до Хр.), який відбув подорож до цих територій і залишив нам їх опис. З його реляцій виходило б, що ці впливи гр. колоній та їх культури сягали далеко на північ, поза Дніпрові пороги.
Намагається відповісти на це питання український історик М. Чубатий.13 Розглядаючи питання екстенсивності грецьких впливів на українську культуру він доходить то доволі цікавих і сміливих висновків. На думку цього дослідника українського християнства, грецькі впливи не тільки спостерігаємо в українській етнографії, але передовсім у ділянці духової культури нашого народу (у позитивному і негативному сенсі). Є майже загально ствердженим фактом, пише він, що українська народна ноша, з її багатими прикрасами, створилась під грецькими впливами і між нею і грецькою народною ношею багато подібностей. Греки любили музику, спів та повні символіки й торжественности, святочні обходи, Подібні елементи подибуємо і серед українців, (як от нахил декорувати свій одяг, хати, хатню обстановку); теж в українському народному житті спостерігаємо чимало обрядовості, торжественности, поєднаних зі співами та забавами. І це не є витвором християнської, але це мистецькі додатки з часів передхристиянської культури. В іншій сфері цей вплив запозначився теж у надмірному українському індивідуалізмі, який вже був видний в часах української київської держави, в козацьких часах і новіших, і на думку цього дослідника, став одним з елементів драми в історії українського народу.
Всі ці і інші впливи грецької культури в причорноморських колоніях не переходили поза лісостепову полосу східної Європи, тобто на етнографічну територію російського народу, який формувався під зовсім іншими впливами.
Грецькі колонії в Україні (За книгою «Семчишин М. Тисяча років української культури. К., 1993»)