Дворецький Василь

Дворецький Василь (1609-р.см. невід.) — козацький діяч, полковник київський, учасник Визвольної війни українського народу 1648-54. Родом із Києва, походив з родини гербової шляхти. Існують відомості, що він брав участь у козацько-селянських повстаннях 30-х рр. XVIII ст. За часів Хмельницького був наказним військовим полковником, виконував різні військово-політичні доручення гетьмана. Під час гетьманства І. Виговського перебував у лавах опозиції, за допомогою козаків В. Дворецького російські війська зуміли влітку 1658 року завдати поразки українським військам під командуванням Данила Виговського та Павла Яненка-Хмельницького. За цю зраду росіяни винагородили його посадою полковника київського, яку було визнано новим гетьманом Юрієм Хмельницьким. В 1659 він вже висвітився на політичній арені, як претендент на гетьманську булаву, яку розраховував здобути за підтримки росіян. 1660 року командував корпусом козаків, які виступали на боці росіян у битві з поляками під Чудновим. Разом із кількома російськими командирами потрапив у полон. Визволившись за два роки з полону, він активно підтримував проросійськи налаштованого гетьмана Брюховецького. Командував гарнізоном м. Глухова під час оборони (1664) міста від військ польського короля Ят II Казимира. Майже рік пробув у полоні в гетьмана П. Дорошенка, який сприймав його, як зрадника України. За допомогою спільників зумів утекти з чигиринської в’язниці і добутись Москви, де просив у царя Олексія Михайловича надати йому захисну «жалувану грамоту», як вірному слузі російського престолу. Повернувшись до України, знову опинився у в’язниці, як зрадник України та козацької справи. В 1671-72 керував фортифікаційними роботами у Києві.
Став укладачем збірника оригінальних та перероблених ним і його сином, полковим суддею Іваном Дворецьким, творів, який так і відомий нині, як «Збірник Дворецьких». В основі цього зібрання — історико-політичний трактат «Пересторога», а також «Літописець», що є творчо опрацьованим варіантом із козацькими вставками «Кройніки о землі Полской» Феодосія Сафоновича.