Дмитро Бортнянський — нар. 1751 р. в Глухові, пом. 1825 р. у Петербурзі. Хлопцем забраний до царського хору в Петербурзі, учився музики у диригента цього хору італійця Б. Галюппі;
1769 р. виїздить з ним на дальші музичні студії до м. Венеції. Там написав в італійській мові опери: «Креонт», «Алкід», які були поставлені в тамошньому театрі, а третя опера «Квінт Фабій» в театрі м. Модено. Повернувшись до Петербургу писав опери до французького тексту: «Дон Карлос», «Сокіл», «Син-Суперник» і «Свято сеньйора».
Крім цього написав симфон., форт, сонати та камерні твори й солоспіви. Найважливішими творами є хорові «духовні концерти» — 35 для чотириголосного і 10 для подвійного міш. хору (8-ми голосні), а також церковні гімни та пісні. Вокальні твори Бортнянського мали великий вплив на творчість українських композиторів другої половини 19-го та початків 20-го сторіччя. Муз. накладна Юргенсона в Москві видала 10 томів творів Бортнянського.