Дніпровська лінія

Дніпровська лінія — система укріплень, споруджена на кордоні визначеному для Росії, згідно з Білгородським миром 1742 року. Пролягала від гирла річки Московки до нижньої течії річки Верди. Дніпровська лінія споруджувалася за 175-180 кілометрів південніше вже існуючої на той час Української лінії (див.). Складалась вона, як і Українська лінія, з фортець, розташованих за 20-30 миль одна від одної, та системи редутів, в яких жили сім’ї тих козаків та селян, які споруджували лінію, а згодом — сім’ї козаків, котрі її обороняли. Гарнізон лінії складався з 3-х козацьких полків і кількох полків регулярних російських військ. Встигли спорудити сім фортець, центральною і наймогутнішою з яких була Кирилівська, форти якої мали контролювати вторований ордою Муравський шлях, та вододіл між верхів’ям річок Кінської і Верди. Найближчою до Хортиці виявилася фортеця Олександрівська, на правому березі Кінської височіли вали Микитівської та Григорівської, ще три фортеці Олексіївська, Захарівська та Петрівська, доводили лінію лівобережжям р. Верди до Азовського моря. Якогось практичного військового значення ця лінія так і не набула. Навпаки, нашкодила козацтву, оскільки вздовж лінії, під прикриттям фортець і редутів, росіяни почали будувати російські військові поселення, в основному з відставних солдат, зносячи при цьому козацькі зимівники. В 1783, після приєднання Криму до Росії, лінія взагалі втратила своє оборонне значення. На місці Олександрівської фортеці і поселення зросло місто Олександрівськ (тепер Запоріжжя), на місці Петрівської — Бердянськ.