Доброкінний козак — козак, який з’являвся на службу з двома кіньми (з’являтися з одним заборонялося) — молодими, доглянутими, навченими ходити під сідлом, одне слово, придатними для стройової служби. Козак, який не міг дотриматися цих умов, зараховувався до розряду «худокінних». У XVIII ст. існували накази, згідно з якими перед кожним походом оголошувалися сотенні та полкові огляди підготовки до походу козаків, і зокрема, огляди козацьких коней. Якщо відповідна комісія виявляла в полку «худокінних», полковника штрафували на 2 крб., що на той час було досить значною сумою, а сотників іноді навіть карали катуванням, або шмагали батогами чи пруттям.
Category: Різне