Донське козацтво

Донське козацтво — узагальнена назва вільних військових поселенців, головним чином із росіян та українців, які, починаючи з кінця XV ст., заселяли землі на Дону та його лівого притоку — Сіверського Дінця. Формування Донського козацтва відбувалося за рахунок російських та українських селян, що втікали сюди, на вільні від поміщицького гніту, від кріпацтва, землі. Вже в 1570 московський цар Іван IV звернувся до донських козаків з грамотою, в якій закликав їх взяти участь у Лівонській війні (1558-1583). В 1623 з’явився указ російського уряду, в якому стверджувалося: «З Дону видачі нема!» Тобто всіх козаків, що стали втікачами, було легалізовано, як військових поселенців. Керівним органом військового козацтва був військовий круг, на якому приймалися найважливіші рішення, обирався військовий отаман та козацька старшина. Після придушення Булавинського повстання (1707-08) ДК втратило своє самоуправління і було реорганізоване в Донське козацьке військо. З 1754 стар-шини почали призначатися урядом. їх звання перетворилися на армійські чини. В 1835 царський уряд видав «Положення про влаштування (організацію) Донського війська», згідно з яким Донське козацтво перетворилося на своєрідний лицарський орден, на військову касту. Воно мало формувати для військової служби 80 кінних полків. У березні 1920 радянський уряд фактично ліквідував Донське козацтво. Проте в 1936 кілька полків, що формувалися з донських козаків, почали називатися «козацькими». Під час Другої світової війни ці полки мужньо билися в лавах Червоної Армії проти німців та румунів. Проте значна частина козацтва, в тому числі й донського, перейшла на бік німців. В 1943 з цих козаків була сформована дивізія, котра згодом переросла в «Добровольчий (15-й) козацький кавалерійський корпус військ СС» (див.), яким командував німецький генерал, прибалтійський німець фон Паннвіц. Певна частина донських козаків влилася також у формування Російської Визвольної Армії під командуванням генерала А. Власова, яка воювала проти Червоної Армії, проти комуністичного режиму.