Драгоманов Михайло

Драгоманов Михайло (1841-1895) — історик, публіцист, фольклорист, громадський діяч. Родом з м. Гадяча, що на Полтавщині. Походив з давнього козацького роду. В 1863 закінчив Київський університет, а вже 1864 став його приват-доцентом. Оскільки начальству не подобалося, що Драгоманов обстоює право українського народу на освіту рідною мовою та пропагує історію України, то 1876 він змушений був емігрувати спочатку до Австрії, потім до Швейцарії. В 1878 році налагодив там видання українських книжок, зокрема, видав кілька книжок збірки «Громада». 31898 і до кінця життя був професором Софійського університету. Автор книжок «Малоросійські народні перекази та оповідання», «Історичні пісні малоросійського народу», з поясненнями М. Драгоманова та В. Антоновича; «Політичні пісні українського народу». Досить популярною стала його історична розвідка «Про українських козаків, татар і турків» (Київ, 1876). Окремі твори публікувалися під псевдонімами М. Галицький; Українець; П. Петрик, П. Кузьмичевський.