Збаразька облога 1649

Збаразька облога 1649 — облога полками козацько-повстанської Визвольної армії під проводом Б. Хмельницького українського міста Збаража (тепер райцентр в Тернопільської обл.), яке утримувалося польським гарнізоном. Сюди, до Збаража, після невдалого походу проти козацьких військ навесні 1649 року, відвів свої основні сили польський полководець Адам Фірлей. У цей час польський король гуртував основні сили польського війська поблизу Варшави. Облога Збаража розпочалася 10 липня 1649. Командував гарнізоном А. Фірлей, але крім нього в Збаражі були зі своїми загонами відомі полководці Я. Вишневецький та О. Конєцпольський. Збараж був добре укріплений, отож штурмувати його — означало втратити багато воїнів. Щоб не гайнувати часу, козацькі полковники здійснювали з-під Збаража глибокі рейди, очищуючи від поляків окремі райони Поділля та Волині. Відомо, що козаки здійснили три генеральні штурми Збаража: 3-го, 17-го та 21-го червня, але всі виявилися невдалими. Розпочинаючи облогу, козаки насипали вали, і з них, з гармат, обстрілювали місто, завдаючи втрат гарнізонові і руйнацій. У місті почався голод. На допомогу гарнізонові поспішав зі своїм військом король Ян II Казимир, але козаки спільно з кримськими татарами атакували його в районі Зборова, завдали поразки і теж узяли в облогу. Одначе 8 серпня 1649 Б. Хмельницький та польський король підписали Зборівський договір, у відповідності з яким облогу Збаража було знято. Проте сучасники свідчать, що значна кількість солдатів польського гарнізону померла вже під час повернення додому, настільки вони були ослаблені голодом і хворобами.