Зборівська битва 1649

Зборівська битва 1649 — битва між Визвольною армією під проводом Б. Хмельницького та польськими військами, яка відбувалася 5-6 серпня 1649 неподалік м. Зборова (на Тернопільщині). Польські війська очолював король Ян II Казимир, українсько-татарські війська — Б. Хмельницький і кримський хан Іслам-Гірей III. Цій генеральній битві передували бої, внаслідок яких польські війська на чолі з Яремою Вишневецьким змушені були тримати тяжку оборону в обложеній фортеці Збараж. Дізнавшись про це, польський король зібрав військо і рушив на допомогу Я. Вишневецькому. Щоб запобігти об’єднанню двох польських військ, Б. Хмельницький частину своєї армії непомітно для поляків відвів від Збаража і зосередив у лісах поблизу Зборова. Дочекавшись переправи польських військ через річку Стрипу, повстанці раптово напали на них з кількох сторін і значну частину винищили, а решту, на чолі з королем, примусили зачинитися в укріпленому таборі. Проте наступного дня, на світанку (6 серпня), козаки знову вдалися до нападу і рішучого штурму табору. їм навіть вдалося увірватися в табір, але через зраду кримського хана, котрий не був зацікавлений ні в перемозі поляків, ні в перемозі українців, остаточно перемогти польське військо так і не змогли. Внаслідок цієї зради Хмельницькому довелося відвести свої війська, зняти облогу Збаража й укласти надзвичайно невигідний і непопулярний серед козацтва та українського населення Зборівський договір.