Калиновський Мартин

Калиновський Мартин (бл. 1605-помер 1652) — відомий польський військовий і політичний діяч, полководець. Воєвода чернігівський. Обіймав посади каштеляна київського (1635), брацлавського і любецького старости (1638-43), був чернігівським воєводою (1635-45). В 1646-51 призначений польним гетьманом (заступником головнокомандувача), аз 1651 — великим коронним гетьманом (головнокомандувачем) Речі Посполитої. Був заступником командувача (М. Потоцького) і командиром корпусу під час Корсунської битви (1648), в якій цілковиту перемогу здобула українська козацько-селянська армія. До кінця 1650 перебував у татарському полоні. В 1651, у бою за м. Красне на Поділлі, розбив загін полковника Д. Нечая (а сам Д. Нечай у цьому бою загинув). Під час битви під Берестечком (1651) командував лівим крилом польських військ і виявив свій полководницький талант. Командував корпусом кінноти, що діяла проти козаків І. Богуна та И. Глуха. Виходячи з умов Білоцерківського договору (1651), повертав польські гарнізони та шляхту в українські міста, села і фортеці. Загинув 4 травня 1652, у битві з військом Богдана і Тимоша Хмельницьких під Батогом.