Калєдін Олексій

Калєдін Олексій (1861-1918) — російський генерал. Отаман Донського козацького війська. Походив з давнього козацького роду. Народився на хуторі Калєдіна, станиця Усть-Хоперська на Дону, в родині козацького полковника. Закінчив Миколаївську академію Генштабу. Генерал від кавалерії. В 1903-06 був начальником Новочеркаського юнкерського училища. Під час Першої світової командував кавалерійською бригадою 11-ої дивізії та 12-м армійським корпусом. До травня 1917 командував 8 Армією Південно-Західного фронту. В жовтні 1917 розпочав формування Донської армії. Оголосивши незалежність донської козацької області від Радянської Росії, він став ініціатором союзу козацьких військ Дону, Кубані і Тереку. З грудня 1917 був членом «тріумвірату» «Донського цивільного комітету (ради)» своєрідного уряду, якому підпорядкувалися всі козацькі краї на Півдні Росії. Уклав угоду про взаємодію з урядом УНР — Центральною Радою. Війська Калєдіна звільнили від комуністів Ростов, Таганрог, увійшли в східні райони Донбасу. Відчуваючи, що його армія не взмозі протистояти наступу радянських військ на Ростов і Новочеркаськ, 29 січня 1918 0. Калєдін оголосив у Новочеркаську, що подальша боротьба не має сенсу, склав свої повноваження і застрілився.