Канівський полк

Канівський полк — виник як адміністративно-територіальна та військова одиниця у 30-х роках XVII ст. В 1638 його очолював полковник Андрій Лобода. Існував під час Визвольної війни (1648-54). Назва походить від полкового центру, міста Канева. Адміністративно поділявся на 16 сотень, з центрами в містечках Ржищів, Трах-темирів, Маслівка та ін. Військовий полк налічував близько З тисяч шабель. Цей полк героїчно бився під час Пилявецької (1648), Зборовської (1649), Берестецької (1651) та інших битв. Канівський полк був провідною силою у повстанні проти поляків у 1664-65, а також під час антипольського повстання (1702-04). Ліквідований 1712, оскільки, згідно зі статтями Прутського договору, територія полку, разом з усією Правобережною Україною, відійшла до Польщі.