Колискові. Українські народні, фольклорні
Ой ходить сон
Ой ходить сон коло вікон,
Ой ходить сон коло вікон,
А дрімота коло плота.
Питається сон дрімоти,
Питається сон дрімоти:
— А де будем ночувати?
— Де хатонька тепленькая.
— Де хатонька тепленькая.
Де дитина маленькая.
Там будемо ночувати,
Там будемо ночувати.
Дитиночку колихати.
Ой ти, коте, коточок
Ой ти, коте, коточок.
Не ходи рано в садочок.
Не полохай дівочок.
Нехай зов’ють віночок
Із рутононьки, із м’ятононьки,
з хрещатого барвіночку,
З запашного василечку.
Ой спи, дитя, до обіду,
Поки мати з міста прийде
Та принесе три квіточки:
Ой першую зросливую,
А другую сонливую,
А третюю щасливую —
Ой щоб спало — щастя мало,
Ой щоб росло — не боліло,
На серденько не кволіло.
Соньки-дрімки в колисоньки,
Добрий розум в головоньки,
А росточки у кісточки,
Здоров’ячко у сердечко,
А в роточок говорушки,
А в ніженьки ходусеньки,
А в рученьки ладусеньки.
Люлі, люлі
Люлі, люлі, мій синочку,
Справлю тобі колисочку
Та й повішу па дубочку.
Сонце зійде, обігріє.
Роса впаде та й скупав,
Листок впаде та й накриє
Будуть пташки прилітати
Та й будуть співати,
Дитиночку маленечку
Будуть присипляти.
Колишися, колисонько,
Із дуба, із дуба,
Колишися в колисоньці,
Дитиночко люба.
Колишися, колисонько,
з орішка, з орішка,
Колишися в колисоньці.
Мамине потішко.