Кримський похід 1687

Кримський похід 1687 — похід російсько-українських військ проти Кримського ханства. Проведений був за умовами «Вічного миру» (1686), за яким Росія зобов’язувалася, спільно з Польщею, Австрією та Венецією, розпочати бойові дії проти Туреччини і Кримського ханства. 50-тисячний корпус українських козаків очолював гетьман Іван Самойлович. Майже 100-тисячне російське військо — князь В. Голіцин. Похід виявився невдалим. Відступаючи, кримські татари підпалили величезні простори таврійських степів, позбавивши таким чином російсько-українські війська змоги вільно просуватися, а головне, позбавивши коней паші. Невдачу за цей похід російське командування та частина козаків поклали на гетьмана І. Самойловича, що й послужило приводом для того, щоб його було скинуто з гетьманства, а гетьманську булаву передано І. Мазепі.