Лещинський Станіслав (1677-1766)

Лещинський Станіслав (1677-1766) — король Речі Посполитої (1704-11,1733-34). Народився у Львові. Був воєводою познанським (1699-1704). Посів (у липні 1704) трон польський після втечі з країни короля Яна-Казимира, при підтримці шведського короля Карла XII. Уклав союзний договір з гетьманом Мазепою, чим викликав невдоволення російського царя Петра І. Вів таємні переговори з І. Мазепою про створення федеративної держави у складі Польщі, України та Литви на засадах Гадяцького договору 1858. Після поразки шведсько-українських військ у битві під Полтавою (1709) перебував в еміграції у Франції. В 1733 прибув до Польщі, щоб повернути собі трон. 12 жовтня 1733 був коронований вдруге, але зазнавши поразки у війні за «польську спадщину» проти військ Росії, Австрії та Саксонії, змушений був відмовитися від корони на користь Августа ПІ. У цій авантюрі брав участь син гетьмана П. Орлика, французький офіцер Григір Орлик, з яким С. Лещинський підтримував постійний зв’язок. Король Франції Людовик XV, що був одружений на доньці С. Лещинського, наділив його герцогством Лотаринзьким. Помер і похований у Франції.