Унікальний за своїм плануванням і поєднанням різностильових елементів, Лубенський замок було збудовано в 1492 р. князем Василем- Костянтином Острозьким на місці давньоруського укріплення. На початку 17 ст. його нащадок Януш Острозький (1554-1620 рр.) перебудував замок у стилі пізнього ренесансу. Реконструкція, проведена князями Любомирськими наприкінці 18 ст., внесла у вигляд замку риси раннього «павлівського» класицизму.
За свою історію замок належав іще чотирьом знатним князівським родам (Заславським, Сангушкам, Любомирським і Барятинським), і кожен новий господар видозмінював замок відповідно до свого власного смаку й тогочасної моди. Ця фортифікаційна споруда знаменита своєю неприступністю: ні кримські татари, ні козаки М. Кривоноса, ні російські війська Шереметьєва не змогли його захопити.
Найціннішою частиною замкового ансамблю нині є два величезні клиноподібні виступи. Це – єдині збережені в Україні туріони, тобто бастіони із заокругленими кутами й потужними флангами-орильйонами, призначеними для артилерійського прикриття стін. Кути бастіонів вінчають дозорні башточки-кавальєри, виконані у формах раннього класицизму. Вони прикрашені декоративним фризом із незвичайним спіральним рельєфом і увінчані шпилями.
В’їзні ворота замку розташовані в триповерховому надбрамному корпусі 15 ст., що втратив свій первісний вигляд у результаті численних перебудов і зараз являє собою дивне змішання ренесансного планування й невдалого класицистичного оформлення.
Лубенський замок знаменитий, у першу чергу, завдяки роману Миколи Гоголя: саме його безуспішно штурмували козаки під проводом славного отамана Тараса Бульби.